Соляне озеро Кунігунда в селі Солотвино, Тячівського району. Туристична Мекка регіону. Утворилося 1902-го року на місці старої соляної шахти, затопленою водою. Названо ім'ям угорської цариці Кунігунди, дружини київського князя Ярополка, яка, за легендою, зупинялася тут дорогою до Києва.
Навколо ще кілька озер із меншою концентрацією солі. Концентрація солі 30-25% із підвищеним вмістом брому. На воді можна «сидіти» чи «стояти» – тіло не тоне. За своїми якостями вода озера перевершує знамениту воду мертвого моря в Ізраїлі. Туристи на нього їдуть з усіх довколишніх країн.
Сіль у Солотвино, згідно зі згадками, добувають з 1360-го року. На околиці села - старий радянський завод з видобутку солі та шахти при ньому.
Неподалік Кунігунди - закрита територія. На ній є кілька провалів землі вглиб шахт. Найбільший з них 150 метрів діаметрі і багато сотень метрів глибиною. Затоплений. У кількох інших видно входи до системи шахт.
За Союзу на території села існувало дві алергологічні лікарні – одна Всесоюзного значення, одна Обласна. За них були дві шахти (№8 та №9) глибиною 300 метрів, де проводилося лікування із відсотком успішності 90-95%. На даний момент через відсутність фінансування обидві шахти покинуті та затоплені водою.