Залишки садиби родини Нодь Ідої на території сучасного села Перехрестя, Берегівського району, Закарпатської області. Сім'я була однією з найвідоміших дворянських сімей Угочанського та Марморошського комітатів. Її представники брали активну участь у суспільно-громадському житті комітату.
Засновником родини був Мігай Нодь Ідої з додатковим прізвищем Кулчар, яке походить, швидше за все, від роду його заняття, оскільки 14 квітня 1627 року він отримав спеціальну грамоту та призначення на посаду головного брамника Хустського замку. З того часу сімейний стан постійно примножувався.
З моменту вступу радянських військ на територію області сім'я зазнала репресій та переслідувань, хоча й залишила політичну діяльність. У 1945-му році угочанська сімейна гілка прізвища Нодь Ідої повністю перестала існувати.
Після смерті Ференца Нодь Ідої та встановлення радянської влади садиба з усіма її прибудовами та чудовою парковою зоною перейшли у розпорядження місцевої влади. Деякий час будинок, та й вся територія занепадали, тому що керівництво не могло визначити, для чого вони придатні. Лише у 50-х роках для об'єкта було знайдено призначення. Тут було засновано дитячий будинок для дітей-сиріт.
Будинок та садиба, в якій жила родина, збереглися й донині. Будинок збудований з елементами еклектичного стилю близько 1890-го року. Архітектура та прилегла територія витримані у стилі заміської садиби для відпочинку. Будинок має високі аркадні вікна, а посередині над фасадом досі збереглась арка. Під усім домом розташовані місткі підвали, де колись зберігалася провізія. У давнину будинок оточували імпозантний сад та парк, у якому росли дуби та ялини. Там, за словами найстарших жителів села, любив відпочивати господар. Пам’ять про той час бережуть тепер лише кілька старезних дерев.
