Сонячний годинник (гномон) на фасадній стіні резиденції єпископа (за кафедральним собором) на вулиці Капітульній в Ужгороді. Створений у XVIII-му столітті. Колись, за часів розвалу союзу, був автентичний, хоч і грубий (див. друге фото). Під час реставраційних робіт 2012-го року був «приведений» до поточного вигляду. Реставратори стверджують, що таке оформлення годинника було «приховано» під штукатуркою. Мовляв, «зафарбували поради». Насправді ж, годинник був «зафарбований» робітниками, які в районі 2010-ого року проводили ремонт резиденції єпископа. Тоді був великий скандал із цього приводу. Під тиском громадськості настоятелі пообіцяли все відновити. У результаті народилося те, що на першому фото. Ну і легенда про «сховане під штукатуркою» народилася.
Як стверджується, над «реставрацією» працювали художники, астрономи та географи. Щоб годинник показував точний час, коли на нього падає сонце - проводили спеціальні розрахунки, і тепер з 5 години ранку до 16 години дня пристрій вказує час. Навколо «циферблата» відновлено напис «Час розкидати каміння і час збирати каміння».
